дріб’язково
ДРІБ’ЯЗКО́ВО. Присл. до дріб’язко́вий.
Бальзак внутрішньо усміхався. Як дріб’язково уявляла Евеліна його минуле життя! (Рибак, Помилка.., 1956, 303).
Словник української мови (СУМ-11)ДРІБ’ЯЗКО́ВО. Присл. до дріб’язко́вий.
Бальзак внутрішньо усміхався. Як дріб’язково уявляла Евеліна його минуле життя! (Рибак, Помилка.., 1956, 303).
Словник української мови (СУМ-11)