дріб’язний
ДРІБ’ЯЗНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що дріб’язко́вий.
Вона бігла вгору.. і чула передсмак усіх дрібних спліток дріб’язного життя татарської жінки (Коцюб., І, 1955, 291).
Словник української мови (СУМ-11)ДРІБ’ЯЗНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що дріб’язко́вий.
Вона бігла вгору.. і чула передсмак усіх дрібних спліток дріб’язного життя татарської жінки (Коцюб., І, 1955, 291).
Словник української мови (СУМ-11)