Словник української мови в 11 томах

дупелиний

ДУПЕЛИ́НИЙ, а, е. Прикм. до ду́пель.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дупелиний — дупели́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дупелиний — -а, -е. Прикм. до дупель. Дупелина погода — ясні, павутинно-росяні ранки бабиного літа, коли починаються дупелині польоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови