Словник української мови в 11 томах

дуплиняний

ДУПЛИНЯ́НИЙ, а, е, діал. Дупластий.

Скрипить дуплиняна деревина від вітру! (Мирний, III, 1954, 129).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дуплиняний — дуплиня́ний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. дуплиняний — -а, -е, діал. Дупластий.  Великий тлумачний словник сучасної мови