дурницею

ДУРНИ́ЦЕЮ, присл., рідко. Те саме, що даре́мно.

— Ох, бабусечко! І морено, й мучено нас — та все дурницею. І те вчи, і друге, й десяте, й п’яте… товчи та товчи (Вовчок, І, 1955, 104).

Значення в інших словниках

1. дурницею — дурни́цею прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. дурницею — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм.  Словник синонімів української мови