Словник української мови в 11 томах

діакритичний

ДІАКРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Діакрити́чний знак — надрядковий або підрядковий знак при букві, що вказує на вимову, яка відрізняється від вимови звука, позначеного цією ж буквою без знака.

Діакритичні знаки — додаткові знаки, що служать для позначення різних звуків [у транскрипції] і їх відтінків, зображуваних однією й тією самою буквою (Сл. лінгв. терм., 1957, 48).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. діакритичний — Діакри́тики, діакритичний: — Діакри́тики або діакритичні знаки: надрядкові, підрядкові або середрядкові знаки, за якими розрізняють звуки, позначені однією й тією самою літерою [47]  Словник з творів Івана Франка
  2. діакритичний — діакрити́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. діакритичний — -а, -е. Те саме, що розрізняльний. Діакритичний знак — надрядковий або підрядковий знак при букві, що вказує на вимову, яка відрізняється від вимови звука, позначеного цією ж буквою без знака.  Великий тлумачний словник сучасної мови