діамантовий
ДІАМА́НТОВИЙ, а, е. Прикм. до діама́нт.
Вона ще цілу годину буде чіпляти блискуче діамантове намисто на шию (Н.-Лев., IV, 1956, 12);
// Оздоблений діамантом.
Іде, іде — коли море. А через море така царівна на березі стоїть, на руці перстень діамантовий сяє! (Тич., 1, 1957, 146);
*Образно. На листі засвітилася діамантова роса і рівними барвами замиготіла, заграла і зникла (Л. Укр., III, 1952, 494).
Словник української мови (СУМ-11)