Словник української мови в 11 томах

діатоміт

ДІАТОМІ́Т, у, ч. Рихла, землиста або слабо зцементована осадочна кремениста порода.

До них [гідравлічних добавок] належать трепел.., діатоміти і ряд інших (Компл. використ. вапняків.., 1957, 56).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. діатоміт — діатомі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. діатоміт — -у, ч. Пухка, землиста або слабозцементована осадова силікатна порода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діатоміт — діатомі́т (від грец. διατομή – розкол, розтин) кремниста гірська порода, що складається переважно з мікроскопічних панцирів діатомових водоростей. Білого, жовтого або світло-сірого кольору. Застосовують у хімічній, нафтовій промисловості, будівництві.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. діатоміт — Щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема абсорбційний і термоізоляційний матеріал.  Універсальний словник-енциклопедія