дійшлий

ДІ́ЙШЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що дозрі́лий 3.

Так бувало колись ми, малі діти, розумом не дійшлі, заходилися од плачу (Вас., II, 1959, 75);

// Досвідчений.

Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Смолич, Ми разом.., 1950, 189).

Значення в інших словниках

1. дійшлий — ді́йшлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. дійшлий — Ді́йшлий. Зрілий, стиглий. ● Дійшлий в роках - літнього віку. Дійшла в роках пані в білім очіпку, з-під котрого де-не-де визирали срібні повісемця колись русявого волося (Галіп, 1) // пол. dojrzały- 1) стиглий, зрілий, 2) літній (про вік людини), wiek dojrzały, podeszły — літній вік.  Українська літературна мова на Буковині
3. дійшлий — -а, -е, розм. Те саме, що дозрілий 3). || Досвідчений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дійшлий — див. бувалий; старий  Словник синонімів Вусика
5. дійшлий — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О.  Словник синонімів української мови
6. дійшлий — Ді́йшлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дійшлий — Дійшлий, -а, -е Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.  Словник української мови Грінченка