ділення

ДІ́ЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. діли́ти 1.

2. Математична дія, за допомогою якої дізнаються, скільки разів одна величина вміщається в другій, одно число — в другому або у якому відношенні вони знаходяться.

Ділення відносних чисел є дія, з допомогою якої за даним добутком двох співмножників і одним із цих співмножників відшукують другий співмножник (Алг., І, 1956, 36);

Діленням затрат на кількість центнерів зерна і стебел встановлено собівартість центнера зерна і стебел (Колг. Укр., 6, 1957, 15).

3. Дія і стан за знач. діли́тися 1; поділ, розчленування;

// Біологічний процес безстатевого розмноження тваринних і рослинних клітин.

Розмножуються бактерії здебільшого простим діленням (Мікроорг. і родюч. грунту, 1955, 6).

4. Віддаль між позначками на вимірювальній шкалі.

Поклавши на ваги два мішки пшениці,.. селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діленнями такий же блискучий хомутик (Шиян, Баланда, 1957, 20).

Значення в інших словниках

1. ділення — ді́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ділення — -я, с. 1》 Дія за знач. ділити 1). 2》 Математична дія, за допомогою якої дізнаються, скільки разів одна величина вміщається в іншій, одне число – в іншому або у якому відношенні вони знаходяться. 3》 Дія і стан за знач. ділитися 1); поділ, розчленування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ділення — Арифметична дія, в результаті якої за заданими числами a, b (b ≠ 0) отримуємо число c, яке задовільняє умову b ∙ c = a.  Універсальний словник-енциклопедія
4. ділення — Ді́лення і ділі́ння, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)