егоїзм
ЕГОЇ́ЗМ, у, ч. Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів.
Не повинен же егоїзм самозакоханої.. людини заважати іншим людям жити на землі (Коз., Сальвія, 1956. 361);
Егоїзм — вузький, душевна черствість, дріб’язковість, себелюбство — всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною (Талант.., 1958, 122).
Словник української мови (СУМ-11)