експонент

ЕКСПОНЕ́НТ, а, ч.

1. Особа або організація, експонати якої показані на виставці.

Майже із ста країн приїздять сюди [на лейпцігський ярмарок] експоненти і покупці. З кожним роком збільшується обсяг торговельних угод (Рад. Укр., 28.11 1965, 4);

Виставка [1913 р. у Києві] стала знаряддям реклами, комерційної боротьби. Вона дає для огляду тільки те, що вигідно показати самим експонентам (Рад. Укр., 4.ХІІ, 1958. 3).

2. мат. Назва показника степеня або показникової функції.

Значення в інших словниках

1. експонент — експоне́нт 1 іменник чоловічого роду, істота особа чи організація, що бере участь у виставці експоне́нт 2 іменник чоловічого роду, істота показник степеня  Орфографічний словник української мови
2. експонент — -а, ч. 1》 Особа або організація, експонати якої показані на виставці. 2》 мат. Назва показника степеня або показникової функції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. експонент — Виставляч  Словник чужослів Павло Штепа
4. експонент — експоне́нт [від лат. exponens (exponentis) – той, що виставляє напоказ] 1. Особа чи організація, що виставляє на виставці предмет. 2. Іноді назва показника степеня.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. експонент — рос. экспонент (від латин. expono (exponentis) — той, що виставляє напоказ) — особа або організація, що виставляє будь-який предмет на виставці.  Eкономічна енциклопедія