Словник української мови в 11 томах

екстрагувати

ЕКСТРАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., хім. Розділяти суміш речовин за допомогою яких-небудь розчинників.

З допомогою неводних розчинників тепер екстрагують уранові солі з водного розчину і тим відділяють уран від різних домішок (Наука.., 11, 1956, 15);

Жири та оцет екстрагують ароматичні речовини перцю, лаврового листу і цибулі (Технол. пригот. їжі, 1957, 113).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. екстрагувати — екстрагува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. екстрагувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Вилучати із водного розчину розчинені речовини розчинником, який не змішується з водою, але в якому вони розчиняються краще, ніж у воді. 2》 Вимивати компоненти із твердих сумішей обробкою їх розчинниками чи розчинами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екстрагувати — Витягати, витягти, повитягати, видобувати, видобути, повидобувати, вилучувати, вилучати, вилучити, повилучувати, повилучати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. екстрагувати — Екстрагува́ти, -гу́ю, -гу́єш (лат. extrahere)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)