електроізолятор

ЕЛЕКТРОІЗОЛЯ́ТОР, а, ч. Речовина з високим електричним опором, що використовується для ізоляції частин електричного обладнання.

Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).

Значення в інших словниках

1. електроізолятор — електроізоля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електроізолятор — -а, ч. Речовина з високим електричним опором, що використовується для ізоляції частин електричного обладнання.  Великий тлумачний словник сучасної мови