емальований
ЕМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до емалюва́ти.
2. прикм. Покритий емаллю (у 1 знач.).
З неї [м’якої сталі] роблять деталі автомобілів, корпуси домашніх холодильників, готують емальований посуд та ін. (Наука.., 1, 1957, 8);
Варвара поставила в лозовий кошик.. емальовану каструльку з котлетами і гречаною кашею (Кучер, Чорноморці, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)