Словник української мови в 11 томах

ембарго

ЕМБА́РГО, невідм., с., юр. Заборона ввозу або вивозу товарів, цінностей і т. ін.

У вересні 1960 року уряд США приймає декрет про заборону продавати Кубі ряд промислових товарів, а в жовтні встановлює ембарго на експорт всіх товарів, за винятком деяких видів медичних препаратів і сільськогосподарських продуктів (Ком. Укр., 1, 1961, 75).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ембарго — емба́рго іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. ембарго — невідм., с. Заборона ввезення або вивезення золота, іноземної валюти, деяких видів товарів (наприклад, зброї).  Літературне слововживання
  3. ембарго — невідм., с., юр. Заборона ввезення або вивезення іншими державами товарів, цінностей і т. ін., а також затримання суден, вантажів та іншого майна, що належить іншій державі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ембарго — Заборона  Словник чужослів Павло Штепа
  5. ембарго — (англ. еmbargo) 1. заборона державною владою ввезення-вивезення товарів чи валютних цінностей, що належать іншій державі.  Економічний словник
  6. ембарго — емба́рго (від ісп. embargo – заборона, накладення арешту) 1. Заборона державною владою будь-якої країни ввозити або вивозити золото, іноземну валюту, товари та інші цінності. 2. Заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам. 3. Затримання (арешт) у країні іноземної власності.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ембарго — рос. эмбарго (від ісп. embargo — накладення арешту, заборона) — 1. Державна заборона на ввезення або вивезення з країни товарів, золота, цінних паперів, валюти тощо.  Eкономічна енциклопедія