Словник української мови в 11 томах

емітент

ЕМІТЕ́НТ, а, ч., фін. Держава, банк, установа, що проводить емісію ( див. емі́сія¹).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. емітент — еміте́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. емітент — -а, ч., фін. Держава, банк, установа, що проводить емісію (див. емісія I). Емітент картки — банк або інша фінансова установа, яка видає клієнтам-держателям пластикові картки; зазвичай є власником картки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. емітент — (англ. іssuer) держава, підприємство, установа, організація, що випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи.  Економічний словник
  4. емітент — еміте́нт [від лат. emittens (emittentis) – той, що випускає] установа або підприємство, що випускає в обіг цінні папери, банкноти або паперові гроші, тобто здійснює емісію.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. емітент — рос. эмитент (від латин. emittens, (emittentis) — той, хто випускає) -установа, яка випускає в обіг цінні папери, банкноти або паперові гроші. Той, хто здійснює емісію.  Eкономічна енциклопедія