Словник української мови в 11 томах

ендокард

ЕНДОКА́РД, а, ч. Внутрішній шар стінки серця.

Внутрішня поверхня серця вистелена тонкою оболонкою — ендокардом (Заг. догляд за хворими, 1957, 75).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ендокард — ендока́рд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ендокард — ЕНДОКАРД, ЕНДОКАРДІЙ – ЕНДОКАРДИТ Ендокард, -а, ендокардій, -я, ор. -єм. Внутрішній шар стінки серця. Ендокардит, -у. Запалення ендокарда. Пор. епікард.  Літературне слововживання
  3. ендокард — -а, ч. Внутрішній шар стінки серця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ендокард — (анатом.) середосерця  Словник чужослів Павло Штепа
  5. ендокард — ендока́рд, ендока́рдій (від ендо... і грец. καρδία – серце) внутрішня серцева оболонка. Утворює клапани серця.  Словник іншомовних слів Мельничука