ентропія
ЕНТРОПІ́Я, ї, ж., фіз. Функція стану термодинамічної системи, яка характеризує розсіювання енергії, зумовлене перетворенням усіх видів її на теплову і рівномірним розподілом тепла між тілами.
У ті часи [30-і роки XX ст. ] фізики, багато говорили про ентропію, теплове виснаження космосу.. Висновок про неминучість ентропії випливав з грунтовних засад фізики, із знаменитого другого закону термодинаміки, сформульованого німецьким фізиком Клаузіусом (Наука.., 7, 1969, 29);
[Ярослав:] А що ж понесли б ви в чужі світи? Улюблену ідею ентропії — фатальної загибелі життя? (Лев., Драми.., 1967, 410).
Словник української мови (СУМ-11)