еркер
Е́РКЕР, а, ч., архт. Виступ зовнішньої стіни з вікнами будинку у вигляді ліхтаря для поліпшення освітлення і збільшення площі приміщення.
Світла облицювальна кераміка, балкони, еркери і лоджії з пластиків, кольорова майоліка, вітрини магазинів — усе це разом утворило для всього лівобережного Києва загальний колоритний фасад, ніби орнаментований в українському національному стилі (Рад. Укр., 4.1 1966, 4).
Словник української мови (СУМ-11)