ескорт
ЕСКО́РТ, у, ч. Конвой, охорона, що супроводжують кого-, що-небудь.
За кілька хвилин Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (Досв., Вибр., 1959, 71);
*У порівн. Кілька рибальських човнів, як почесний ескорт, супроводжували цю жалібну процесію (Руд., Вітер.., 1958, 347).
Словник української мови (СУМ-11)