ескіз
ЕСКІ́З, а, ч.
1. Попередній начерк малюнка, картини або частин її.
Був готовий перший варіант ескіза майбутньої картини, написаного олією (Мист., 1, 1959, 37);
Максим день у день продовжував роботу над ескізами до картини «Бусли летять до лісу» (Шиян, Гроза.., 1956, 688);
// Початкове оформлення скульптурного твору, як правило, в зменшених масштабах.
Громадяни хапають де тільки під руку попадається все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т. ін. (Л. Укр., III, 1952, 84);
До вечора скульптор встиг і відпочити, і накидати кілька ескізів з хлопчаків, яких він бачив біля контори (Гончар, Новели, 1954, 94);
// Попередня редакція літературного, музичного твору чи його частин.
Над поемою «Демон» працював [М.] Лєрмонтов майже все своє життя, причому в першому ескізі дія мала відбуватися в Іспанії (Рильський, III, 1956, 204);
Протягом двох тижнів П. І. Чайковський працював тут [у селі Низи] над інструментовкою Третьої симфонії, ескізи якої написав перед тим у Тамбовській губернії (Визначні місця Укр., 1958, 554).
2. Малюнок, за яким створюють що-небудь.
Карл Павлович [Брюллов] накреслював ескізи костюмів, деяких декорацій (Ів., Тарас. шляхи, 1954,178);
// Технічний рисунок, виконаний від руки, з додержанням основних правил креслення, який має всі дані, необхідні для виготовлення зображуваних предметів.
Ескізом називають зображення, яке виконують від руки, тобто без креслярського інструмента і без додержання точного масштабу (Слюс. справа, 1957, 90).
Словник української мови (СУМ-11)