естетизм

ЕСТЕТИ́ЗМ, у, ч.

1. Надмірна пристрасть до ефектних зовнішніх форм у мистецтві і нехтування ідейним змістом; формалізм в естетиці.

Я не закликаю художників ні до абстракції, ні до індивідуалістичного естетизму, але я глибоко переконаний, що треба розширювати творчі межі соціалістичного реалізму (Довж., III, 1960, 113).

2. Схильність до краси, до чого-небудь естетичного.

Деякі критики.. закидали С. Антонову зайвий естетизм, милування природою (Рад. літ-во, 1, 1964, 50).

Значення в інших словниках

1. естетизм — естети́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. естетизм — -у, ч. 1》 Надмірна пристрасть до ефектних зовнішніх форм у мистецтві та нехтування ідейним змістом; формалізм в естетиці. 2》 Схильність до краси, до чого-небудь естетичного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. естетизм — Погляд, згідно з яким естетичні цінності займають гол. місце в культурі та життєвій позиції; напрямок в теорії мистецтва й літературній критиці.  Універсальний словник-енциклопедія
4. естетизм — Естети́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)