ефективний
ЕФЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн.
1. Який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект (у 2 знач.).
Найбільш ефективним добривом під кукурудзу є гній (Колг. Укр., 1, 1957, 10);
Нині вже розроблено ефективний метод заліснення гір… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 207).
2. Який викликає ефект (у 1 знач.).
Розумів [Лобода], що до булави треба додати ефективне слово, щоб привернути увагу і погасити це бурхливе полум’я людське (Ле, Наливайко, 1957, 418);
— Не кричи, будь ласка, — затулила вуха Шепель. — Ми на вулиці, і взагалі я не люблю ефективних промов (Донч., V, 1957, 235).
Словник української мови (СУМ-11)