ефектний
ЕФЕ́КТНИЙ, а, е. Який справляє сильне враження, ефект (у 1 знач.).
Вона була на той час дуже ефектна в темній сукні, обсипаній дрібненькими малиновими крапельками та квіточками (Н.-Лев., IV, 1956, 66);
// Розрахований на створення ефекту.
Зосереджений, стриманий, він не виголошує гучних промов, не стає в ефектну позу (Мист., 1, 1959, 20);
Раусліт ефектним рухом розкриває перед Терпером чемодан (Собко, Любов, 1935, 52).
Словник української мови (СУМ-11)