ефірний

ЕФІ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ефі́р.

Плава місяць в синім морі, Зорі іскряться дрібні У далекому просторі, У ефірній глибині (Черн., Поезії, 1959, 199);

// Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.).

Рідше при операціях застосовували ефірний наркоз (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 148).

∆ Ефі́рна олі́я — летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині.

Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. По їх плантаціях пройшов уже не один танк (Кучер, Чорноморці, 1956, 329).

2. книжн. Надзвичайно легкий.

Ефірна балерина; Ефірне плаття.

3. перен. Безтілесний, неземний.

Дівчина була таки досить солідного складу, проте чогось справляла враження ефірної особи, ніжної, як травинка (Вільде, На порозі, 1955, 231).

Значення в інших словниках

1. ефірний — ефі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ефірний — Етеровий; (одяг) легкий-легесенький; (образ) безтілесний, неземний.  Словник синонімів Караванського
3. ефірний — -а, -е. 1》 Прикм. до ефір. || Який має в своєму складі ефір (у 4 знач.). Ефірна олія — летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині. 2》 книжн. Надзвичайно легкий. 3》 перен. Безтілесний, неземний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ефірний — ефі́рний 1. Леткий. 2. Легкий, тонкий. 3. Той, що належить до ефіру; е-ні олії – леткі рідкі суміші органічних речовин з сильним запахом. Містяться в квітках, плодах та листі пахучих рослин. Застосовують у медицині, парфюмерній і харчовій промисловості.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ефірний — ЛЕГКИ́Й (з незначною вагою), ЛЕГКОВА́ГИЙ, НЕВАГО́МИЙ підсил., ЕФІ́РНИЙ підсил. книжн. Погідною і тихою верталась Раїса з церкви. Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (М.  Словник синонімів української мови