жабра
ЖА́БРА, бер, мн., рідко. Те саме, що зя́бра.
Не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили (Укр.. присл.., 1955, 268);
Риба зітхнула жабрами й простяглася (Н.-Лев., І, 1956,60);
*У порівн. За дерев’яною шторою, збудованою, чисто як риб’ячі жабри, було тихо (Епік, Тв., 1958, 270).
◊ За жа́бри бра́ти (взя́ти, схопи́ти і т. ін.) кого — те саме, що За зя́бра бра́ти (взя́ти, схопи́ти і т. ін.) ( див. зя́бра).
— На нашу долю теж роботи вистачить, — заспокоював Хома товаришів. — Ми їх [фашистів] з півдня за жабри візьмемо!.. (Гончар, III, 1959, 385).
Словник української мови (СУМ-11)