жаростійкий
ЖАРОСТІЙКИ́Й, а́, е́.
1. спец. Який не втрачає своїх властивостей при високій температурі.
Дедалі більше поширюються в машинобудуванні нові матеріали — жаростійкі сплави, магнієві та інші спеціальні чавуни, які витримують високі температурні режими (Наука.., 4, 1957, 4).
2. с. г. Який добре переносить високу температуру повітря.
Найбільш поширений сорт пізньої капусти.. — це Брауншвейгська, середньопізній, відносно жаростійкий і посухостійкий, високоврожайний сорт (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 139).
Словник української мови (СУМ-11)