Словник української мови в 11 томах

жарінь

ЖАРІ́НЬ, і, ж., розм. Те саме, що жара́ 1.

Віти Не в силі цю жарінь перенести — Аж гнуться, аж немов шепочуть: — Пити! (Дор., Серед степу.., 1952, 59);

Землю, від спеки тугу, Липнева жарінь допікає (Рильський, Поеми, 1957, 282).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жарінь — жарі́нь іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. жарінь — -і, ж., розм. Те саме, що жара 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жарінь — див. спека  Словник синонімів Вусика
  4. жарінь — СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬ розм., ЖАР рідше, СКВАР діал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛО розм., ЖАРОТА розм., ВАР розм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю).  Словник синонімів української мови