женихівський
ЖЕНИХІ́ВСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до жени́х;
// Такий, як у жениха, власт. женихові.
Вигляд справді був у Тараса не женихівський: нестрижена біла кучма, чорна сорочка, латані білі штани (Вас., II, 1959, 368);
— Ну, ото я в нього з п’ятнадцяти років і дотягнув до женихівського віку (Збан., Єдина, 1958, 139).
Словник української мови (СУМ-11)