Словник української мови в 11 томах

живолуп

ЖИВОЛУ́П, а, ч., розм. Те саме, що живої́д.

До краю розбещений паразит і мерзотник готував зустріч смердючим німецьким живолупам! (Ю. Янов., І, 1958, 295);

— Віддай нам наших дітей, живолупе! — волали жінки, розмахуючи кулаками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. живолуп — живолу́п іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. живолуп — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  3. живолуп — -а, ч., розм. Те саме, що живоїд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. живолуп — ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм.  Словник синонімів української мови
  5. живолуп — Живолуп, -па м. Живодеръ (ругат.).  Словник української мови Грінченка