живописець
ЖИВОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Той, хто займається живописом; художник.
Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Рильський, III, 1955, 252);
Живописець користується фарбами, композитор — звуками (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 64).
Словник української мови (СУМ-11)