Словник української мови в 11 томах

живописець

ЖИВОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Той, хто займається живописом; художник.

Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Рильський, III, 1955, 252);

Живописець користується фарбами, композитор — звуками (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. живописець — живопи́сець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. живописець — див. художник  Словник синонімів Вусика
  3. живописець — -сця, ч. Той, хто займається живописом; художник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. живописець — Маляр  Словник чужослів Павло Штепа
  5. живописець — ХУДО́ЖНИК (майстер, який займається живописом), ЖИВОПИ́СЕЦЬ, МАЛЯ́Р. Мій друг, художник, показував портретні етюди, привезені з Полісся (І. Волошин); Т.  Словник синонімів української мови