Словник української мови в 11 томах

жиклер

ЖИ́КЛЕ́Р, а, ч., техн. Деталь з каліброваним отвором для дозування рідини чи газу.

Жиклер [карбюратора] дозує кількість пального, яке проходить до розпилювача, і являє собою пробку з каліброваним отвором (Зерн. комбайни, 1957, 174).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жиклер — жи́кле́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. жиклер — [жиеклер] -ра, м. (на) -ров'і /-р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. жиклер — Жиклер — calibrated(metering) orifice, jet, nozzle — *Düse — деталь з отвором точного розміру або сам отвір для пропускання певної кількості рідкого палива чи повітря.  Гірничий енциклопедичний словник
  4. жиклер — -а, ч., тех. Деталь з каліброваним отвором для дозування рідини чи газу. Комплект жиклерів. Жиклер карбюратора — пробка з каліброваним дозуючим отвором у карбюраторах двигуна внутрішнього згоряння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жиклер — жикле́р (франц. gicleur, від gicler – бризнути) деталь з отвором точного розміру або сам отвір для пропускання певної кількості рідкого палива чи позітря.  Словник іншомовних слів Мельничука