Словник української мови в 11 томах

жирок

ЖИРО́К, рку́, ч. Зменш.-пестл. до жир¹.

[Несміян:] Біжи, біжи, синок, спускай жирок (Дмит., Драм. тв., 1958, 161).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жирок — жиро́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. жирок — -рку, ч. Зменш.-пестл. до жир I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жирок — жиро́к → жир  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. жирок — Жир, -ру м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Камен. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. ум. жирок.  Словник української мови Грінченка