життєдайний
ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, а, е. Потрібний, необхідний для життя, який дає життя.
Масна від вологи земля оживляла коріння, гнала по стовбурах та гілочках життєдайні соки (Шиян, Баланда, 1957, 60);
Він наче відчуває, як наближається весна з її життєдайним теплом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 169);
*Образно. На прикладі нашої республіки яскраво видно нездоланну життєдайну і перетворюючу силу соціалістичного ладу (Наука.., 9, 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)