життєрадісний
ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ, а, е. Який любить життя, завжди радісний, веселий.
Здавалось, ось зараз з густих кущів вийде у вишиваній сорочці молода, красива, життєрадісна Мар’яна (Шиян, Гроза.., 1956, 546);
// Який виражає радість, веселість.
На веселому і життєрадісному обличчі світились живі й зовсім молоді очі (Коз., Зол. грамота, 1939, 104).
Словник української мови (СУМ-11)