життєрадісність
ЖИТТЄРА́ДІСНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. життєра́дісний.
Вийшовши на волю на двадцять четвертому році життя, людиною дорослою, з визначеним уже характером, він не втратив своєї природної веселості і життєрадісності (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 30).
Словник української мови (СУМ-11)