Словник української мови в 11 томах

житяний

ЖИ́ТЯНИЙ, а, е, розм.

1. Прикм. до жи́то 1.

Житяні копи.

2. рідко., З домішкою жита (у 1 знач.).

Гарна була [на полі] в його пшениця, тільки житяна (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. житяний — -а, -е, розм. 1》 Прикм. до жито 1). 2》 рідко. З домішкою жита (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. житяний — Житяний, -а, -е 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. житяна квітка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.  Словник української мови Грінченка