жовтеня

ЖОВТЕНЯ́, я́ти, с. Школяр молодшого віку, що готується до вступу в піонери.

Тамарі Незабудь база доручила працювати з жовтенятами (Коп., Тв., 1955, 209).

Значення в інших словниках

1. жовтеня — жовтеня́ іменник середнього роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. жовтеня — Жовтеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т, -ня́там  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)