жокей
ЖОКЕ́Й, я, ч.
1. Професіональний їздець на кінських скачках.
Складається список трупи з кращих імен.. клоунів, жокеїв (Моє життя в мист., 1955, 17);
Для сільських жокеїв артіль закупила орловських рисаків (Рад. Укр., 22.VІ 1967, 4).
2. Той, хто доглядає і дресирує коней-скакунів.
Стегнасті жокеї з самого ранку, повиводивши зі стаєнь породистих жеребців, нещадно ганяли їх на корді на втіху прибуваючим гостям (Гончар, Таврія.., 1957, 183);
Данило випрохав кінського волосу у жокеїв на іподромі (Смолич, Мир.., 1958, 34).
Словник української мови (СУМ-11)