жолобок

ЖОЛОБО́К, бка́, ч.

1. Зменш, до жо́лоб.

Заманулося коневі.. в жолобку в обід губами повизбирувать овес… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 108);

Гострі кінці леза сокирки треба спочатку затупити, щоб уникнути поранення. На саме лезо надіти чохол з бляшаним жолобком (В дорогу, 1953, 26);

Під скелею блищала у кам’яному жолобку криничка (Н.-Лев., II, 1956, 125);

І ти, білолиций, По синьому небу вийдеш погулять, Вийдеш подивиться в жолобок, криницю І в море безкрає і будеш сіять (Шевч., І, 1951, 75);

*У порівн. Василько знав: як перейти.. каміння, там буде долинка, наче жолобок (Турч., Зорі.., 1950, 8).

2. Вузька заглибина для стікання чого-небудь.

Криниця обведена з трьох боків широкими цямринами, між них спадає внизу дужка води в кам’яний жолобок (Ту-дор, Вибр., 1949, 253);

Вони [зуби змії] мають або жолобок вздовж передньої своєї поверхні, або ж поздовжній канал [для стікання отрути] (Визначник земноводних.., 1955, 75);

*Образно. Сльози стікали жолобками зморщок (Стельмах, І, 1962, 4).

Значення в інших словниках

1. жолобок — жолобо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жолобок — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. жолобок — -бка, ч. 1》 Зменш. до жолоб. 2》 Вузька заглибина для стікання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жолобок — жолобок сиротинець для немовлят (ст): Передшкіллям піклувався дбайливо і похвально львівський маґістрат, а саме його відділ суспільної опіки; він також опікувався заведеннями для сиріт, тобто “сиротинцями”, і так званими “жолобками”, тобто “яслами”...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. жолобок — Жолобо́к, -лобка́, в -лобку́; -лобки́, -бкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)