жуватися

ЖУВА́ТИСЯ, жує́ться, недок.

1. безос. Піддаватися роздрібнюванню, розминанню зубами.

Бублик з маком якось не жується.

◊ Живе́ться та хліб жує́ться — про нормальний спокійний спосіб життя.

Отак вона хазяйнує, хвалити бога, і звикла вже до хати та до свого діда. Живеться та хліб жується (Коцюб., І, 1955, 58).

2. Пас. до жува́ти 1, 2.

Значення в інших словниках

1. жуватися — жува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. жуватися — жується, недок. 1》 безос. Піддаватися роздрібнюванню, розминанню зубами. 2》 Пас. до жувати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жуватися — Жуватися, -жуюся, -єшся гл. Щось цей хліб не жується, — черствий. Харьк.  Словник української мови Грінченка