Словник української мови в 11 томах

забавно

ЗАБА́ВНО. Присл. до заба́вний.

Він забавно показував, як ходять риби навколо принади (Горький, Дитинство, 1947, 114);

// у знач. присудк. сл.

Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом (Коцюб., II, 1955, 389).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. забавно — заба́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. забавно — Присл. до забавний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови