Словник української мови в 11 томах

забальзамований

ЗАБАЛЬЗАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забальзамува́ти;

// забальзамо́вано, безос. присудк. сл.

Великий полководець [М. І. Кутузов] захворів і помер. Це сталося в польському місті Болеславець у квітні 1813 року. Тут було поховано серце прославленого полководця, а тіло забальзамовано і відправлено в Петербург (Рад Укр., 4.Х 1962, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. забальзамований — забальзамо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. забальзамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забальзамувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови