забальзамований
ЗАБАЛЬЗАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забальзамува́ти;
// забальзамо́вано, безос. присудк. сл.
Великий полководець [М. І. Кутузов] захворів і помер. Це сталося в польському місті Болеславець у квітні 1813 року. Тут було поховано серце прославленого полководця, а тіло забальзамовано і відправлено в Петербург (Рад Укр., 4.Х 1962, 4).
Словник української мови (СУМ-11)