забаряти —
забаря́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
забаряти —
див. забарювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забаряти —
ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). — Док.
Словник синонімів української мови
забаряти —
Забаряти, -ряю, -єш сов. в. забари́ти, -рю́, -риш, гл. Замедлять, замедлить, задерживать, задержать. То у Івасечка ласкавий панотченько, забарив нас ласкавими словами. Лукаш. 95. Жидам довжок забарила. Грин. III. 326.
Словник української мови Грінченка