заблудитися
ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, уджу́ся, у́дишся, док. Те саме, що заблуди́ти 1.
Очевидячки, вона збилася з дороги, заблудилася (Коцюб., І, 1955, 362);
— П’ятнадцять верстов не яка далеч, а дорога знайома — не заблуджусь і вночі (Головко, II, 1957, 492);
Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (Донч., II, 1956, 44).
Словник української мови (СУМ-11)