забриньчати
ЗАБРИНЬЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати бриньчати.
Не втерпів Кируша і торохнув так бубном, що мідні тарілочки весело забриньчали (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАБРИНЬЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати бриньчати.
Не втерпів Кируша і торохнув так бубном, що мідні тарілочки весело забриньчали (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).
Словник української мови (СУМ-11)