забуток

ЗАБУ́ТОК, тка, ч., заст. Залишок; пам’ятка.

[Співець:] Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу. І так вона лежала довго, довго, аж поки я.. віднайшов святий забуток сей співців преславних (Л. Укр., II, 1951, 154).

Значення в інших словниках

1. забуток — Пам'ятка старовини [XII] Забу́тки: — пам'ятки, цінності [16]  Словник з творів Івана Франка
2. забуток — забу́ток іменник чоловічого роду залишок; пам'ятка рідко  Орфографічний словник української мови
3. забуток — -тка, ч., заст. Залишок; пам'ятка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. забуток — ПА́М'ЯТКА (предмет, що служить нагадуванням про когось, щось), ЗАБУ́ТОК заст.; СУВЕНІ́Р (куплена або подарована на згадку про певну подію, подорож тощо). Я добре вивчила напам'ять той лист. Він і досі є у мене — одинока пам'ятка мого щастя (І.  Словник синонімів української мови
5. забуток — Забуток, -тку м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.  Словник української мови Грінченка