забіг

ЗАБІ́Г, у, ч.

1. У спортивних змаганнях — біг на певну відстань.

Готувався останній забіг на півтори тисячі метрів. До нього потрапили найсильніші бігуни (Мушк., Чорний хліб, 1960, 113).

2. заст. Притулок, захисток.

Шляхта позосталася, удавшися в забіги до кріпких своїх фортець (Сл. Гр.).

3. діал. Ковзкий спад, з якого з’їжджають сани.

Казав, не їдь туди, там великі забіги (Сл. Гр.).

4. тільки мн., діал. Старання, зусилля.

Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. забіг — За́біг: — турбота, запопадливість [14] — турботи (за пару крейцарів), запопадливість [V] — старання, заходи [III]  Словник з творів Івана Франка
2. забіг — забі́г іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. забіг — -у, ч. 1》 У спортивних змаганнях – біг на певну відстань. 2》 заст. Притулок, прихисток. 3》 діал. Ковзкий спад, з якого з'їжджають сани. 4》 тільки мн., діал. Старання, зусилля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. забіг — ПРИТУ́ЛОК (місце, де можна перебути певний час, відпочити, розважитися тощо), ПРИСТАНО́ВИЩЕ, ПРИ́СТАНЬ перев. поет., ПРИЧА́Л перев. поет., ПРИСТА́НИЩЕ розм., ПРИСТАНО́ВИСЬКО розм., ОСІ́ДОК розм., ОБИ́ТЕЛЬ заст., поет., ПРИХИ́ЛИЩЕ заст., ПРИЮ́Т заст.  Словник синонімів української мови
5. забіг — Забіг, -гу м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. удатися в забіги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міусск.  Словник української мови Грінченка