забілений

ЗАБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забіли́ти.

Усі хлопці.. попирскали до лавок, тільки Гриць остався зі сльозами в очах і з губами, забіленими крейдою (Фр., II, 1950, 57);

Борщ був ситний, заправлений салом, забілений сметаною (Горд., II, 1959, 285).

Значення в інших словниках

1. забілений — забі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. забілений — див. білий  Словник синонімів Вусика
3. забілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забілити. || забілено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови